Емоційне вигорання/Emotional burnout (UA/EN)

Привіт, друзі.
Останніми днями на мене знову напала якась хандра. Робити нічого не хочеться, і розважатись теж. Я уже звикла, що бувають ось такі беземоційні дні, але всеодно терпіти не можу їх.
Хандра торкається не тільки робочих моментів, як от написання плану для студпарламенту, за який я ніяк не можу сісти, а і також розваг. Сісти почитати книгу чи подивитися фільм нереально, адже не цікаво. Та це нічого, за день-два проходить.

Якщо називати це терміном із психології, то такий стан можна охарактеризувати як емоційне вигорання. Це дійсно нормальна річ, характерна для більшості людей.

Hi friends.
In the last few days, I have again been attacked by a kind of anger. I don't want to do anything, and I don't want to have fun either. I'm already used to such emotionless days, but I still can't stand them.
Handra touches not only on work points, such as writing a plan for the student parliament, which I can't sit down for, but also on entertainment. Sitting down to read a book or watch a movie is unrealistic, because it is not interesting. But it's nothing, it passes in a day or two.
If we call it a term from psychology, then such a state can be characterized as emotional burnout. This is a really normal thing for most people.

Як на мене, в періоди емоційного вигорання даремно пічкати себе інформацією, намагатися зробити купу справ і взагалі бути продуктивною. Просто тому що це не буде йти на користь і нервова система й без того змучена, втомиться ще більше. А там і до депресії недалеко.

Емоційним вигоранням страждаю не лише я в своєму колі спілкування. Майже кожен зіткається з цим. Моя найкраща подруга періодично "ловить" вигорання. Ми звикли проговорювати ці моменти і ділитися досвідом, яким може допомогти у скорішому подоланні даної проблеми.

Для мене в такі періоди найкращими ліками є проведення часу з друзями. Пікнік, довга прогулянка, вихід на каву з десертом, туса - абсолютно все, що зарядить мене дофаміном і підніме настрій. Ось це реально дієвим спосіб "оновитися". Також я люблю проводити час із своїми котами, навіть сам процес спостереження за ними піднімає настрій і якимсь чином стимулює інтерес до чогось. Не знаю навіть як це працює.

У моєї подруги інші методи, серед яких мені особливо запам'ятався "дофамін детокс". Назва говорить сама за себе: зменшення до мінімуму споживання тих речей, які викликають у нас викид гормонів щастя. Це може бути музика, соціальні мережі, перегляд фільм і т.д. Якщо чесно, я не зовсім признаю даний метод, адже для мене це ще більше знущання з себе, яке мене б загнало у люту депресію. А от моїй подрузі такий метод подобається. Ну а що ж, кожному своє)

Дякую, що прочитали. Чи помічали ви у себе моменти емоційного вигорання? Якщо так, як ви з цим боретесь?

In my opinion, during periods of emotional burnout it is useless to bombard yourself with information, try to do a lot of things and generally be productive. Simply because it will not be beneficial and the nervous system, which is already tired, will get even more tired. And depression is not far there.
I am not the only one who suffers from emotional burnout in my social circle. Almost everyone faces this. My best friend periodically "catches" burnout. We are used to talking about these moments and sharing experiences that can help in overcoming this problem sooner.
For me, spending time with friends is the best medicine during these times. A picnic, a long walk, going out for coffee with dessert, a party - absolutely everything that will charge me with dopamine and lift my mood. This is a really effective way to "renew". I also like to spend time with my cats, even the very process of observing them lifts my mood and somehow stimulates interest in something. I don't even know how it works.
My friend has other methods, among which I especially remembered "dopamine detox". The name speaks for itself: reducing to a minimum the consumption of those things that cause us to release hormones of happiness. It can be music, social networks, watching a movie, etc. To be honest, I don't really approve of this method, because for me it is even more mockery of myself, which would drive me into a fierce depression. But my friend likes this method. Well, to each his own)
Thank you for reading. Have you noticed moments of emotional burnout? If so, how do you deal with it?

Джерело