Засніжена вулиця біля лісу

Перемістимося трохи із засніженого Яворова до не менш засніженого села неподалік від Львова. Сьогодні я хочу поділитися вами, зимовими світлинами вулиці, де я виріс і де я провів своє дитинство. Цією дорогою я ішов на автобус до школи (бо в селі не було школи), а до лісу - по гриби. Ліс, до речі колись був набагато чистішим (це була заслуга масштабної пожежі), світлим і без густого підліску. Ідеальне місце для росту грибів. О, там росли неймовірні білі гриби, а ще польські. Їх додому я приносив кошиками та величезними кульками. Зараз вже там нічого не росте, то ж доводиться вирушати по гриби в дальні далі)).

А взимку ми каталися на санчатах з гірки і нас годинами не можна загнати до зати, а як приходили, то з нас вилітала ціла купа снігу. Зими тоді були такі, як зараз лютий. Тобто така от зима могла тривати з листопада по березень, що мене не надто тішило, оскільки на мій день народження у березні завжди лежав сніг. А в мого друга уродини були в квітні, то переважно ми в лісі смажили шашлик. Заздрив я йому по-доброму 😊.