RE: June 23th. My evening thoughts and concerns / Мої вечірні думки та переживання
You are viewing a single comment's thread:
Тримайтесь. Ото навалилось на вас( Співчуваю щодо втрати близької людини. Надіюсь більше нікого не зачепить хвороба.
І я лиш сьогодні в приватному чаті з подругами писала, що мене дивує бездіяльність МНС щодо мінімізування наслідків повені. Це жах.
Тримайтесь!
0
0
0.000
Ох, Олечко... Найгірші сподівання підтвердились. Вода, намул кругом - у хаті, на подвір'ї. Паркана нема. Що вже про город і сад... Хочем завтра їхати, так нема як до Франківська добратись, мости поки що два закриті. Мама собі місця не находить.
Але, з іншого боку, принаймні ми живем усі не там. Вернемось у квартири.... а як тим людям, що це їхній єдиний дім?
З 2008 нічого там не зробили. Як поставили понтонний тимчасовий міст, так по ньому досі і їздять. Там і в нормальний час проїхати страшно, так він гремить, а зараз взагалі не знаю. Завтра будем бачити....
Страшно це все. (
Що там у вас?
Картина сумна. Я не було в 2008му зразу після повені, то мені дуже сумно. Їхали селами, всюди як велика толока, вздовж доріг поскладувані на купи брудні меблі, килими, мішки з уламками.
Вздовж річок то взагалі, цілі острови сміття, дерева, поля і городи в намулі, урожай загинув.
Ми 2 дні чистили і вимивали намул, як каторжні. Здається ніколи така не була така втомлена, як вчора увечері.. Від гіршого почистили, крім підвалу, там санттметрів 20, і світло не працює. Завтра чекаєм МНС, маєм надію, що хоч трохи викачають, а решта знов руками.
Забрали маму до міста, а самі вертаємось у Київ. А там буде видно. Ще криницю чистити, паркан класти, дерева докорчувати ті, що Прут повивертав з корінням ... Голлвне, що ми всі здорові. А там разом якось дамо раду