Крик

Майже рік я хотіла відвідати це місце. Крик - це театр одного актора. Саме це і зацікавило мене, бо в такому місці я ще не була. А як всі знають: те чого не пробував - більше всього хочеться. Тому пройшов майже рік з моменту, як у мене з'явилося бажання його відвідати, але потрапила тільки вчора, бо або не було часу,або карантин і т.д.

Ми обрали виставу "Гріх". Спочатку я чомусь подумала, що в основі лежить політика та становища України, але насправді все набагато важче. Так, були на виставі деякі жарти, щодо депутатів, але їх було на стільки мало для того, щоб перекрите весь біль,що передає актор. В основі покладені родинні стосунки. Син, що збожеволів і являється головним персонажем, виніс у зимовий гай матір, що так чекала смерті, яка не хотіла забирати стару. Зробив син це не за власним бажанням, а за проханням самої матері.

Чесно, дуже важко передати те, що я вчора відчула. Такого болю, смутку та відчаю на моїй душі не було давно. Сльози летіли градом, як у мене так і в подруг,інших глядачів.
А на кінець, головний актор - Михайло Мельник, сказав, що дана вистава не створена для того, щоб ми плакала, а створена для того, щоб ми точно встигли сказати три головні слова нашим родичам: Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ.