24 години

Останні дні мені катастрофічно не вистачає часу. 24 години здаються таким незначним відрізком часу, що я починаю панікувати. Не встигаю озирнутися як уже 10 година, а я ще навіть душ не встигла прийняти, а там потрібно теж не мало часу. Ось пишу пост паралельно з цим плани на завтра і розумію, що вони "наполіоновські".

https://pin.it/1oLuh1p

А що я хотіла? Навчання займає добру половину всього часу,інша частина це сон не менше аніж 7 годин, бо потім буде з'являтися сон в день, який ламає майже всі плани, що є. Звичайно ж мені як і будь якій живій людині хочеться відпочити, спокійно погуляти з друзями та мамою. Не скажу, що такі моменти відсутні, але їх набагато менше ніж я хочу. Та поки мало в житті відбувається саме по моєму конкретному плану, але маленькими кроками я намагаюсь дійти до фінішу. Нічого не дістається просто так, усього потрібно добиватися і це займає чи мало часу. Інколи я жалкую, що в добі лише 24 години, але потрібно з них взяти все можливе і не прогавити ані хвилини, бо її вже не повернеш.

Все, пожалілася на брак часу, тепер можна і в душ - релакснути.