Куди далі / Where to next?
Вам знайоме почуття, коли відпустка щойно закінчилась, а ти вже питаєш себе, куди хочеться наступного разу?
Я з тих людей, які на питання "море чи гори" завжди відповідає гори. Сьогодні ми багато ходили вверх і вниз по крутих пагорбах Стамбулу. І я відчула, що скучила за нашими Карпатами.
Do you know the feeling when you're just back from vacation but ask yourself where do I go next? That's it.
I am the person who when beeing asked "sea or mountains" always say mountains. Today my hubby, daughter and I walked a lot around Istanbul up and down its steep hills. And I am feel like miss our Carpathians so much.
Сьогодні в Стамбулі дуже вітряно і дощить. А завтра буде сонячно і відлітати. Я застудилась, і вже вичерпала всі засоби від застуди, які взяла з собою. Всі аптеки закриті через локдаун, а от продуктові відкриті, і навіть в ресторанах можна поїсти всередині. Незрозуміла логіка.
It's cold and windy outsjde, and sometimes rains. And tomorrow will be sunny, warm and fly away. I caught a cold, and have used all medicine I brought with me. Pharmacies are all closed for lockdown, but food markets, supermarkets, cafe and restaurants are opened, and somewhere you even can eat inside. Weird logic.
Отже, я гріюсь в номері під ковдрою і згадую нашу чудову літню відпустку. Думаю треба туди поїхати ще раз. Залишилось тільки визначитись із періодом. У Карпатах кожна пора чимось особлива.
So, I warm up in the hotel room under the blanket and remember our wonderful summer vacation. I think we should go there again. It remains only to determine the period. In the Carpathians, every time is something special.
I hope you're enjoying your weekend. Thank you so much for your time to view and read my post, for kind support, and interaction. I always appreciate it!
Дякую, що завітали і прочитали. Не хворійте!
P. S. Знайшла україномовне радіо, яке тепер моє улюблене - promin.fm. Слухаю онлайн. Там дуже цікаві передачі, ульотна музика і дуже приємна мова. Рахат лукум для моїх вух 🥰😇
Я думаю, це не хвороба а звичайна реакція на закінчення відпустки і необхідність повертатись до роботи.
Link to vote for @cranium as a witness
Та ні, на жаль хвороба. Продуло в Пергамі )) Ніс закладений, горло закладене.
Як не дивно, при згадці про роботу я не відчуваю стресу. Значить відпочила. Тепер головне розібратись із тим долатком чи що це Дій вдома. В аеропорту розкажуть
В нашому аеропорту можуть і не помітити.
В аеропорту було весело )) Додаток, тест. Додаток це той ще прикол. Мала сміялась із нас до сліз ))) Поверніть голову вліво, нахиліть вправо, Ви молодець! 😆
Промінь був єдиною радіостанцією, яку ми могли зловити в 90ті в Каневі, і тоді це ще було дуже совково.
Я навіть зараз згадала джінгл програми вітань і музики на замовлення "Дванадцять мінус два, дванадцять мінус два, хай промінь чує, що програма ця нова" :)))
Саме так! І я теж памятаю совковий промінь. Тим більше я була здивована. Туди пішов Коган зі своєю передачею про джаз, там шикарна добірка сучасної української музики, на вихідних у них є чи тт Селекція, чи якось так. Чоловік слухає його влень в машині і не перемикає ))) Ну хіба що на Радіо Рокс 😉
Думки про наступну відпустку класно відволікають від рутини, в яку потрібно повернутись. А якщо це ще й місце, миле серцю, то й взагалі
Думаю так воно і працює :)