Відпочинок у палатках на мисі Тарханкут. Чаша Кохання

Привіт, друзі! Сьогодні я розповім вам, друзі, про мою з моєю дружиною (тоді ми ще не були одружені) подорож на човнах крізь скелі Малий Атлеш до місця, відомого як Чаша Кохання.

То ж ми випливли на декількох човнах від Рибальського Стану (ми приїхали заповненим автобусом, тому ми не могли всі поміститися в один човен). Ми насолоджувалися сонцем, морем та свіжим повітрям і милувалися морськими пейзажами та чудернацькими скелями, однією з яких була Голова Крокодила.

Скеля Голова Крокодила розташована посередині між великим і малим Атлешами. Нагадує вона морду крокодила з відкритою пащею. На цю скелю можна вилізти і прогулятися по ній пішки, але найкращий вид на неї відкривається, безумовно, з моря. Біля скелі досить часто можна зустріти дайверів, тут знаходиться кілька красивих гротів і підводний лабіринт.

Після того як ми залишили позаду Голову Крокодила, ми припливли до Малого Атлешу. Малий Атлеш знаменитий своїм наскрізним тунелем, довжина якого становить 98 метрів. Туди можна без особливих перешкод дістатися вплав, але краще це відстань пройти на човні, так безпечніше і приємніше. Тут, в урочищі Атлеш, знімалися відомі радянські фільми, такі як "Людина-амфібія", "Пірати 20 століття", "Пітер Пен" і багато інших. Коли наш човен пропливав по цьому тунелю, то на хвильку часу ми опинилися у повній темряві. Після того як ми пропливли під Малим Атлешем, ми дісталися до місця, відомого як Чаша Кохання, одного з найбільш романтичних місць Криму.

Однією з найпопулярніших принад мису Тарханкут є Чаша Кохання, куди неодмінно прагнуть пірнути всі туристи і відпочивальники. Чаша Любові сформувалася мільйони років назад, а вітри і море довершили цей процес. Глибина чаші - близько 6,5 метрів, за рахунок відносно невеликої глибини, за мірками цих місць, вода в ній на 5-7 градусів тепліша, ніж в морі. Цим, природно і користуються туристи і відпочиваючі. Недалеко від Чаші знаходиться невеликий пляж, в цих місцях його можна назвати найкращим.

Свою назву Чаша Кохання отримала через повір’я, що пара, яка стрибне у воду Чаші, тримаючись за руки між собою і не розірве цей зв’язок, буде навіки разом. Але якщо руки будуть розімкнені, то їхнє кохання буде розбите. Я тоді лише познайомився зі своєю майбутньою дружиною і готовий був стрибнути разом з нею у воду, проте вона перелякалася і не захотіла ризикувати нашими почуттями, які ще тільки зароджувались. Ми тоді, звісно, стрибнули у Чашу, але поодинці, просто щоб поплавати. Через рік після цього ми одружилися і одружені вже майже 7 років. Ще одна закохана пара з наших друзів тоді стрибнула також, але вони трималися за руки і зберегли їх замкненими. Вони після цього зустрічалися рік чи два, проте згодом розійшлися і вже давно не разом. Ось такі факти для тих, хто надто вірить у прикмети.

Поки ми пливли на човнах морем, автобус приїхав до Чаші Кохання по березі і ми повернулися на ньому на нашу базу.

Цей текст англійською ви можете прочитати у моєму тревел-блозі.