В ліс після безсоння. Чудова прогулянка
Ну що, схоже, що веселі часи у Вулику завершилися разом із нормальним курсом Hive, але потреба писати залишається непереборною, то ж погнали далі 😉.
Минулого разу я розпочав свою розповідь про прогулянку у ліс, здійснену під впливом надранкового безсоння. Якщо хто не читав чи може забув, про що я там писав, то ось посилання.
Отож, після того як я знайшов два чудових боровики жовто-коричневих, я вийшов на невеликий горбок. Там не було нічого цікавого за винятком пенька із трьома грибами на ньому, схожими на плютеї, які я, втім, не беру, то ж не впевнений в цьому.
Тут я мушу зізнатися, що я маю шкідливу звичку. Ні, я не курю, а п'ю рідко і лише під хорошу закуску і компанії друзів (ну чисто як в одному фільмі з нашого не дуже світлого минулого 😂). Я про свою звичку губити ножі під час грибних походів)).
Під час описуваної мандрівки я загубив свій другий ніж за останній рік, а загалом я загубив їх ... більше 🤣. Тут винувата моя звичка фотографувати гриби. Чому? Бо йду я, наприклад, собі лісом і бачу класного гриба, в лівій руці (зазвичай) відро, в правій - ніж, на шиї - фотоапарат. Тут я бачу класний гриб, починаю його фотографувати. І замість того, щоб кинути ніж у відро, я втикаю його в землю. Зазвичай я про це згадую і забираю ніж, після того як сфотографую гриб. Іноді я згадую про це пізніше, тоді я починаю пригадувати, де я востаннє фотографував гриба і повертаюся, щоб забрати ніж. Переважно я його знаходжу, але інколи так буває, що ні.
Ось і цього разу я повністю відтворив у пам'яті весь шлях від того моменту, де я останнє мав у своїх руках ніж і пішов своїми слідами назад. Я витратив на це 15 хвилин свого часу, проте свого ножа, на жаль, я не знайшов. Добре, щоб мені того разу не трапилися опеньки, бо рвати руками опеньки - це те ще задоволення! 😉
Отож, безнадійно розвівши руками (як казав колись один мій викладач в політеху), пішов я далі. Грибів було не густо, але я просто насолоджувався ранковою прогулянкою. Трапився ще один білий, який виріс прямісінько під гілкою, яка впала з дерева.
Погода в лісі була чудова, я абсолютно не відчував втоми, яка б, в принципі, повинна була бути в мене після того, як я пів ночі не спав. Я насолоджувався лісом, тим, що не треба поспішати за кимось, я кайфував від того, що, коли знаходив гриб, який мене зацікавив, я міг його сфотографувати з усіх боків, наприклад цю червону сироїжку із кумедним маленьким слимачком на шапинці, якого я спочатку не помітив 😊:
Вражень з цієї мандрівки в ліс у мене ще залишилося багато, вистачить на ще одну некоротку розповідь 😄. То ж залишайтесь зі мною і стежте за блогом!