Полонина Хом'яків. Підйом на гору Синяк
Після того, як ми приготували обід з використанням газового пальника, ми вирішили залишити наші важкі рюкзаки на місці нашого майбутнього табору і піти вгору без зайвих речей, оскільки на вершину гори існує лише один шлях і ми все одно будемо повертатися тим шляхом, яким ми піднялися.
Частина нашого шляху проходила через ліс, в якому росло дуже багато грибів, схожих гриби сімейства Lactarius. Всі ці гриби є умовно-їстівними грибами, але у східноєвропейських країнах традиційно належать до найкращих грибів. Годяться для солінь і маринадів, а їх гіркий смак можна усунути попередніми відварюванням або вимочуванням. Але в Європі та Північній Америці груздь через цей гіркий смак вважається неїстівним або навіть отруйним. Через складну процедуру обробки ми не збирали ці гриби, та й ніхто з нас ніколи раніше їх не їв.
Ялиновий ліс, через який ми ішли до вершини гори, виріс на камінні. Через брак ґрунту корені дерев росли по поверхні каменів і були схожі на змій, якій вилізли погрітися на сонечку. Наша стежка ішли прямо через це коріння.
Через деякий час ми досягли виходу з лісу і вирішили зробити там зупинку і трохи відпочити. Це лісове узбіччя всипане величезними та плоскими каменями, які тут називають ґорґанами. Через це вся ця частина Карпат також називається Ґорґанами. Ми зупинилися там десь на півгодини, помилуватися неймовірними краєвидами, які відкрилися нам з цієї висоти. Після того, як кожен з нас зробив вдосталь фотографій, ми пішли далі вгору.
Цей пост англійською мовою ви можете прочитати у моєму тревел-блозі тут.