What a trace I will leave on Earth after me! ~•❤️•~ Який я слід залишу на Землі після себе!

This is a question that makes you think about the eternal. Is it necessary to be a genius in some areas? Do I have to go down in history to be remembered? As a child, I remember wanting to be a doctor to save lives. But some school subjects were not given to me. So the doctor did not leave me. Then I wanted to be a firefighter. And then she wanted to go to study at the Police Academy. My parents did not allow me to become a firefighter and a policeman. From so. And I really wanted to be a hero. To write about me in the newspapers.

Це питання, яке змушує замислитися над вічним. Хіба обов'язково треба бути генієм в якихось галузях? Чи обов'язково треба увійти в історію, щоб мене пам'ятали? З дитинства я пам'ятаю, що хотіла бути лікарем, щоб рятувати життя людей. Але деякі шкільні предмети не давалися мені. Тож і лікар з мене не вийшов. Потім я хотіла бути пожежником. А потім хотіла піти вчитися до поліцейської Академії. Пожежником і поліцейським мені не дозволили стати батьки. От так. А я дуже прагнула бути героєм. Щоб про мене писали в газетах.

---

---

I know such a case. In our yard (I was still young, it was 1993) there was a children's play area. That corner was already old. People said that the corner had been built by a grandfather a long time ago. My grandfather died a long time ago. But people remember him and thank him for a good deed. Every spring, all the residents of the house go to that play area and take turns updating it until the summer: they paint the swings, bring brand new sand and lubricate the parts so that they do not creak. I didn't know that grandfather and I didn't know his name, but I was happy that there was a place to play in our yard.

Знаю такий випадок. У нашому подвір'ї (я була ще маленька, то був 1993 рік) був дитячий куточок для ігор. Той куточок вже був старенький. Люди говорили, що той куточок давно побудував якийсь дідусь. Дідусь давно вже помер. Але люди його згадують і дякують йому ща добрий вчинок. Кожної весни всі мешканці будинку виходчть до того ігрового куточка і по черзі оновлюють його до літа: фарбують качелі, привозять новенький пісок та змащують деталі, щоб не скрипіли. Я не знала того дідуся і не знала його імені, але я була щаслива, що в нашому подвір'ї було де гратися.

---

---

---

And here again I think about the eternal. I am no longer a little girl, but a rather grown woman. What trace will I leave behind on Earth. What I did to make people remember me. And you know what. You do not need to be a specialist in chemistry or biology. You don't have to invent a bike to be remembered. It is enough to do ordinary human good.

І ось знову я замислююсь над вічним. Я вже не маленька дівчинка, а досить доросла жінка. Який слід я залишу після себе на Землі. Що я такого зробила, щоб мене пам'ятали люди. І знаєте що. Не потрібно бути спеціалістом в хімії, чи біології. Не потрібно вигадувати велосипед, щоб тебе запам'ятали. Достатньо всього-навсього робити звичайне людське добро.

---

---

---

First of all, I will stay with my children. I teach my children all the good and light things in the world. Children are following me. As I bring them up, such a memory of me will be.

Перш за все я залишусь в своїх дітях. Я навчаю моїх дітей всьому доброму та світлому, що є на світі. Діти - це слід після мене. Якими я їх виховаю, така згадка про мене і буде.

---

---

To leave a good mark, you must do good. You don't have to talk about me. You can, for example, plant a tree (for example, an apple tree) along a path, so that in the future everyone can eat delicious fruit. It will be a good residue after the person.

Щоб залишити після себе добрий слід, треба робити добро. Не обов'язково робити так, щоб говорили саме про мене. Можна, наприклад, вздовж якоїсь стежки посадити дерево (наприклад, яблуню), щоб в майбутньому кожен бажаючий міг поласувати смачними плодами. Це буде добрий залишок після людини.

---

---

You can do many things: build benches for relaxation, write a book (if you have a talent for writing), write a song or a beautiful melody. Everyone has some abilities. These abilities can be used to do good. Do you know what came to my mind? Once a week I will buy a postcard, write good wishes and send anonymously to other countries and cities. That's right, I'll choose a country or city with my finger on the globe, see what streets and houses there are and send them. I think that a person who receives anonymous wishes will be very pleased. Maybe she will follow my example and also send someone an anonymous wish. And let me not become a hero and go down in history. Let no one know my name. But a good tradition of anonymous wishes will live on. And someone will someday say: "well invented that person with wishes"! Such will be my footprint on Earth after me. Good memories of people about my actions.

Можна багато, що робити: будувати лавиці для відпочинку, написати книгу (якщо у вас ж талант до письма), написати пісню або красиву мелодію. Кожна людина має які-небудь здібності. Ці здібности можна застосувати для того, щоб робити добро. Знаєте, що спало мені на думку? Раз на тиждень я буду купляти листівку, писати гарні побажання та анонімно відправляти в інші країни та міста. Ось так, виберу пальцем на глобусі країну чи місто, подивлюсь, які там є вулиці та будинки і відправлю. Я гадаю, що людині, яка отримає анонімні побажання буде дуже приємно. Можливо вона послідує моєму прикладу і теж комусь відправить анонімне побажання. І нехай я не стану героєм і не увійду в історію. Нехай моє ім'я ніхто не буде знати. Але добра традиція анонімних побажань буде жити. І хтось коли-небудь скаже: " а добре вигадала та людина з побажаннями"! Такий буде мій слід на Землі після мене. Добрі спогади людей про мої вчинки.

---

---

Friends, have you already thought about the eternal? Do you already know what mark you will leave behind on Earth? What are you doing for this?

Друзі, а ви вже замислювалися над вічним? Ви вже знаєте який слід ви залишите після себе на Землі? Що ви для цього робите?

---