Вогка, але красива осінь

Здається, що зараз трохи не та погода, яка б підкреслила усю красу золотої осені. Коли листя на деревах розфарбоване у яскраві барви, то мимоволі очікуєш і від природи такої ж синхронності - теплої та сухої погоди, яскравого, але лагідного осіннього сонечка, золотих промінчиків, які розганяють сірість та морок.

Проте надворі зараз зовсім не тепло і далеко не сухо - вогко, мокро, сиро. Сонечка нема, все вкрите вологою, здається, що немає взагалі нічого сухого. Сірість, сірість, сірість... Але, ні, стривайте, ось в ранковому тумані видніється щось яскраве. Підійдемо ближче. Це красуня-калина з яскраво-червоними китицями. На ягідках видно дрібні прозорі крапельки води. А ще дрібненька павутинка де-не-де вкриває кетяги. Краса! Виявляється, навіть серед такої сірості можна знайти по справжньому прекрасні образи. Подивишся на них і одразу на душі стає стає тепліше 😊.