‘This Is Me’ - A Different Approach to Wedding / "Це я" - Альтернативний підхід до весілля

almost 4 years ago

If maybe somebody still remembers I got married last February on a magic date of 20/02/2020 and we had small, but very special wedding photoshoot and ceremony. And that was good for the local Wedding magazine to accept it for hte publication. Regretfully due COVID19 we faced some major delays, but finally today the magazine (Summer Edition) finally appeared at local stores

Basically all text was prepared by my wife @publicumaurora and a credits goes to our good friend in Delaila Photography for making this photoshoot possible (obviously I can not shoot myself, so had to play a model role this time too).

Gothic outfit, abandoned hall and only very best friend participating.

Below you will find full translation to English quite well describing the story of US, enjoy!

Можливо, хтось ще пам’ятає що я одружився минулого лютого в чарівну дату 20.02.2020 р., І у нас були невелика, але дуже особливі весільна фотосесія та церемонія. Це зацікавило місцевий журнал «Весілля», та нам присвятили публікацію. На жаль через COVID19 ми зіткнулися з деякими великими затримками, але нарешті сьогодні журнал (Summer Edition) нарешті з’явився у місцевих магазинах

В основному весь текст був підготовлений моєю дружиною @publicumaurora, і окрема подяка нашому доброму другу в Delaila Photography, за те що зробив цю фотосесію (очевидно, я не можу знімати себе, тому довелося зіграти роль моделі цього разу).

Готичне вбрання, покинутий зал і тільки найкращий друг, що бере участь.

Нижче ви знайдете повний переклад українською, який досить добре описує нашу "легенду" о тож насолоджуйтесь!

HE - ship's agent, photographer. SHE - psychologist, The muse. THEY BOTH feel comfortable in silence, love to travel both around the world and around themselves, adores evenings when they can watch the stars or sunsets, dare to think or be different and, no doubt, burning in passion to photography. MET in the port city where intersected their model and photographer paths. LIVES in Klaipeda, HERE MARRIED on 20 February 2020.

ВІН — корабельний агент, фотограф. ВОНА — психолог та Муза. ЇМ У ДВОХ комфортно та затишно, вони люблять подорожувати як навколо світу, так і навколо себе, обожнюють вечори, коли вони можуть спостерігати за зірками або заходами сонця, наважуються думати або бути різними та без сумніву, горять пристрастю до фотографії. ЗУСТРІЛИСЬ в портовому місті, де перетиналися їхні шляхи фотографа та моделі. ЖИВУТЬ в Клайпеді, ОДРУЖИЛИСЬ 20 лютого 2020 року.

Tell us, what kind of holiday did you dream of? How close to you is the boho style?

We always knew we wanted a marriage, not a wedding. Not a demonstrative celebration, not the fulfillment of someone’s expectations, but a sincere and time-honored determination to be together, which will sound like a mantra in words uttered with love and respect "here is my Husband, and here is my Wife." Only so much. They were for us
and for us. We chose bohemian style, as it conveys the philosophy of our relationship (our identity and an integral part of the relationship is art, we are creative people, but we do not always bow to social norms, we do not pretend or give up, and we are paying for that moment here and now. enjoy the sounding ode of life with all colors).

Розкажіть, про яке свято ви мріяли? Наскільки близький вам стиль бохо?

Ми завжди знали, що хочемо одруження, а не традиційне весілля. Не демонстративне торжество, не виконання чиїхось очікувань, а щира і шанована рішучість бути разом, що буде звучати як мантра на слова, вимовлені з любов’ю та повагою "ось мій Чоловік, а тут моя дружина". І цього достатньо. Подія була для нас
і про нас. Ми вибрали богемний стиль, оскільки він передає філософію наших відносин (наша ідентичність і неодмінна (умова) частина відносин — це мистецтво, ми творчі люди, але не завжди поклоняємось соціальним нормам, не претендуємо і не здаємося, і ми цінуємо цей момент тут і зараз. Насолоджуємось звучною одою життя з усіма фарбами).

You got married in the winter, in February, which led to this decision and because of the magic date of the combination?

We got married 2020-02-20. While we love to observe the skies and stars, we didn’t search the date of the wedding on astrological web portals. We wanted something that would be easy to remember and that would provide warmth in the winter. The word "February" sounds warm (in Lithuanian language) as summer (smiles). Maybe it will become a pretext every year on this day mention somewhere where warm.

Ви одружилися взимку, у лютому, що призвело до такого рішення та через чарівну дату поєднання?

Ми одружилися 2020-02-20. Хоча ми любимо спостерігати за небом та зірками, ми не шукали дату весілля на астрологічних інтернет-ресурсах. Ми хотіли чогось, що легко запам’ятати й що забезпечить тепло взимку. Слово "лютий" звучить тепло (в литовській мові) як літо (посміхається). Можливо, це стане приводом щороку в цей день згадувати десь там, де тепло.

How long did it take to plan the wedding, prepare for this day?

It is said that happy people does not count time. We didn't count it much either. The most important thing was to apply for marriage registration in a month beforehand, and then, without much effort, it all came together on its own. You can prepare for this day in a year, two or three. Think everything down to the last detail, but the preparation is complete only when you have no doubt about your determination, consciously perceive it, and perception aligns with your feelings and actions.

Скільки часу пішло на планування весілля, підготовку до цього дня?

Кажуть, що щасливі люди не рахують часу. Ми теж не дуже рахували. Найголовніше було подати заяву на реєстрацію шлюбу за місяць заздалегідь, а потім, не докладаючи особливих зусиль, все зібралося само собою. Ви можете готуватися до цього дня рік, два-три. Продумувати все до останньої деталі, але підготовка завершена лише тоді, коли ви не сумніваєтесь у своїй рішучості, усвідомлено сприймаєте це, а сприйняття узгоджується з вашими почуттями та діями.

Which stages of preparation required most effort, search, etc.? What did you prioritize when planning the celebration?

The preparation phase that required the most effort and search was the path we went together to the thought that we wanted to get married, i. y. plan to start planning. Well, while planning the celebration itself, it was important to stay authentic, free. We have photographed more than one wedding. Yes, they are beautiful, but many of them are similar.

People often look for exclusivity for a celebration, but find themselves at the same point when they rely on fashion. Distinctiveness comes when we don’t pretend and tell a story about ourselves.

Sometimes it seems that the wedding is just a celebration of the bride and / or her mother, and the groom cannot even choose the shoes himself. We are glad we created together that day. It was our celebration

Які етапи підготовки вимагали найбільше зусиль, пошуку тощо? Що ви зробили пріоритет при плануванні святкування?

Фаза підготовки, яка вимагала найбільше зусиль і пошуку, — це шлях, який ми пройшли разом, до думки, що хочемо одружитися, та головне розпочати планування. Що ж, плануючи саме урочистість, важливо було залишатися автентичним, вільним. Ми сфотографували не одне весілля. Так, вони прекрасні, але багато з них схожі.

Люди часто шукають ексклюзивності для урочистості, але зупиняються в той самий момент, коли покладаються на моду. Відмінність проявляється тоді, коли ми не претендуємо і не розповідаємо історію про себе.

Іноді здається, що весілля — це лише (урочисте) свято нареченої та / або її матері, і наречений навіть не може вибрати сам взуття. Ми раді, що створили разом у той день. Це було наше святкування

You mentioned that your celebration was closed, secret - why?

Because we value quality time together. When things are closed and secret, less is distracting, the very essence of marriage is not immersed in the sea of celebration details, there is no need to pretend to be tired of all the advice given, and even then people have more to talk about (laughs). If you really want your celebration to remain a secret, write a marriage application (if marriage is not on location) also write a request that information about your wedding not to be announced public, and choose dates with as few recurrences as possible.
We unexpectedly received guests from the TV on our wedding day, we were greeted on the radio station early in the morning, and maybe this information was even "hung" in London center (laughs). Who knows? We laughed with the wedding guests for a long time that it was really the most "secret" wedding of the year.

Ви згадали, що ваше свято було закритим, таємне — чому?

Тому що ми цінуємо якісний час разом. Коли речі закриті та таємні, менше відвертати увагу від самої суті шлюбу замість занурена в море деталей святкування, нема потреби удавати, що не втомився від усіх наданих порад, і навіть тоді люди мають більше спілкуватись (сміється). Якщо ви дійсно хочете, щоб ваше урочисте свято залишалося таємницею, напишіть заяву про шлюб (якщо шлюб не знаходиться за місцем розташування), також напишіть прохання, щоб інформація про ваше весілля не оголошувалася публічною, і вибирайте дати з якомога меншим числом повторень.
Ми несподівано приймали гостей з телебачення в наш день весілля, нас вітали на радіостанції рано вранці, і, можливо, ця інформація навіть «висіла» в центрі Лондона (сміється).Хто знає? Ми шуткували з весільними гостями, що це справді саме «таємне» весілля року.

Tell us, how did the day of the celebration go?

We have chosen the main place of the celebration symbolically. The ceremony at Bohema Art Hotel, gala dinner at Biblioteka Grill. Cozy environment, delicious and quality food.

After a very carefully planned bachelorette party (on the eve of the wedding), during which we visited Korshunov's performance, and a cozy evening and spent the night away from home, we hurriedly got out of bed, got back and all met for fun photoshoot. After it, we drank coffee in the Old Town, had wedding ceremony and ended the day with interesting conversations "reading books". On that day, in addition to us, the newlyweds, there were only witnesses and a couple of friends who took photos of us.

Розкажіть, як пройшов день святкування?
Ми обрали головним місце святкування символічно. Церемонія в готелі «Bohema Art», урочиста вечеря в грилі «Бібліотека». Затишне середовище, смачна та якісна їжа.

Після дуже ретельно спланованої холостяцької вечірки (напередодні весілля), під час якої ми відвідали виступ Коршунова, затишний вечір та ніч провели далеко від дому, ми поспіхом встали з ліжка, та зібралися для веселого фотосесії. Після цього ми випили кави в Старому місті, провели весільну церемонію і закінчили день цікавими розмовами «читання книг». Того дня, крім нас молодят, були лише свідки та пара друзів, які нас фотографували.

I wonder how you chose the photographer if your own daily routine - photography. Where did the photo session take place?

In a very charming place with its own history and our beloved and, more recently, little-known place.
We really thought not to do a wedding photo shoot or at least do it ourselves with their own hands, but ... But we organized our honeymoon before the wedding. And during it, after traveling to half the world, we met an extremely wonderful, warm and interesting couple from Klaipeda. Dalia is very meticulous and professional. Thanks to her, we now have photos of us together. This is unusual for us because Ruslan often stands on the invisible side of the frame.

Цікаво, як ви вибрали фотографа, якщо ваша щоденна діяльність — фотографія. Де відбулася фотосесія?

У нашому улюбленому місці зі своєю історією та чарівною атмосферою, до недавно маловідомому.
Ми дійсно думали не робити весільну фотосесію або принаймні робити це своїми руками, але ... Але ми організували свій медовий місяць перед весіллям. І під час якого, подорожували по світу, ми познайомилися з надзвичайно чудовою, теплою та цікавою парою з Клайпеди. Даля дуже прискіплива та професійна. Завдяки їй зараз у нас є фотографії разом. Для нас це незвично, тому що Руслан часто стоїть на невидимій стороні кадру.

What memories or emotions overwhelm now looking at the photos?

“The most beautiful things are invisible but felt at heart ("Little Prince"). All the photos are small rays of our mood that day. It is fun to remember how easily and "without hesitation" we looked at that important day, we knew that whatever happened would enrich our celebration. During the photo session, we felt easy and free because it was an activity where we, like fish in the water, are our rest, this is our passion, this is our life, and yet with such amazing, charismatic people. Many good hearts contributed to the creation of our history (photographer Dalia, florist Olga, jeweler Romas, Fantasmagoria owners Hellena and Diana, good mood DJ Dmitrij, witnesses Ugnė and Jura). Of course, a lot of feelings come over remembering how we watched each other's shining eyes, how with excitement, a little awkwardness and a novice mind we entered the hall where we were married, how firmly placed signatures were heard ...

Які спогади чи емоції переповнюють зараз, дивлячись на фотографії?

"Найкрасивіші речі невидимі, але відчуваються в душі (" Маленький принц "). Усі фотографії — це маленькі промені нашого настрою в той день. Приємно пам’ятати, як легко і «без вагань» ми дивилися у той важливий день, ми знали, що все, що сталося, збагатить наше святкування. Під час фотосесії ми відчували себе легко і вільно, тому що це була діяльність, де ми, як риби у воді, — наш відпочинок, це наше захоплення, це наше життя, і все ж таки з такими дивовижними, харизматичними людьми. Багато добрих сердець сприяли створенню нашої історії (фотограф Далія, флорист Ольга, ювелір Ромас, власники Фантасмагорії Геллена та Діана, хороший настрій від DJ Дмитрія, свідки Угне та Юра). Звичайно, багато почуттів переживаємо коли згадуємо, як ми спостерігали за блискучими очима один одного, як із хвилюванням, трохи незграбністю та сприйняттям першопроходців ми зайшли в зал, де ми одружилися, як міцно відчули момент коли ставили підписи ...