В очікуванні чистих доріг
Посеред лютого несподівано настала весна. Можливо, це лише відлига, але потім нас знову засипле снігом (хоча довгостроковий прогноз погоди нічого такого не демонструє, але всі ми знаємо точність таких прогнозів 😃), а може, коли сніг весь розтане, то вже так і буде до кінця лютого. Волога на поверхні ґрунту висихатиме, болото зникне, а найголовніше - шосе стануть придатними до їзди на велосипеді.
Коли ми восени з дружиною придбали собі велосипеди, до зими вдалося декілька разів покататися околицями, а потім погода вже не дала нам такої можливості. Сніжна зима і катання на велосипеді - речі несумісні. Але зима має свої розваги, то ж про катання на велосипеді і не думалося, а ще свята, коляди, відвідини та прийом гостей - січень був насиченим.
Проте зараз вже середина лютого, у повітрі пахне весною, на вулиці весело цвірінькають пташки, відчуваючи її подих, то ж коли я, гортаючи осінні фото, натрапив на світлини своїх поїздок на велосипеді, я одразу ж засумував за своїм двоколісним другом, толком ще необкатаним. Ось він, гляньте на цього красеня:
То ж як погода дозволить, можна буде поїхати десь у красиву місцину, знову відчути дух мандрівки на велосипедах удвох із дружиною 😊.
Ви класні!!! От читаю ваш допис і у мене народжується мрія обладнати свій ровер електродвигуном. Не можу їздити так, не маю сили, у нас пагорби (ну такі ж як у вас:)))
так, так, як і у нас)) Ми вирішили обійтися без електродвигуна, хоч була думка купити електровелосипед))
Як ви вже можливо читали, я сіла на велосипед в досить зрілому віці і після 40 річної перерви! Тепер не уявляю свого життя без свого надійного друга!
Так, вчитися чомусь новому ніколи не пізно!