Останній весняний захід сонця.

Привіт друзі.
Доходить кінця останній день весни. Весна цьогоріч, як ніколи за мою історію життя, не була такою сумною і тривожною. Такою самотньою і розділеною. Такою плачевною і емоційнохиткою. Такою не мирною.

Весна завжди чаруюча і надихаюча. Ми щойно молились з Даринкою і зробили собі такий усний список вдячності весні. І вона сказала такі слова: " Дякуємо весні за нових людей і друзів у нашому житті і за все, що нам дарує весна, бо вона як Ісус вчить нас життю". Дуже люблю слухати дитячі думки. Вони деколи такі глибокі і надихають на роздуми.

Цієї весни ми з Тарасом бачились лише 5 разів і нас це морально виснажує. Ми сумуємо і надіємось, що в найближчому майбутньому ми знов будемо разом.

Ввечері я проходила нашим садом і насолоджувалась заходом сонця і барвами трав і квітів.

Ділюся з вами цими світлинами. І бажаю кожному з вас ніколи в житті не мати сумної ні весни,ні літа, ні осені й зими.