My rural everyday life / Мої сільські будні (En/Ua)

Hello. Due to work in the village, I completely fell out of writing posts. I didn't have time in the morning, and I didn't have the energy for my blog in the evening. The village is very fresh and calm, and my grandmother's house is spacious and cozy. Since the long break, it is difficult for me to work quickly in the garden, but I am slowly getting into a rhythm. People in my village are friendly and kind. Probably everyone is like that, except for my neighbors behind the fence. They don't say hello and don't talk to me, as if they are angry. I don't know the reasons and I don't want to find out. So, I come to my house, work in the garden, arrange the territory, creating a certain order in it.

Привіт. За працею в селі я зовсім вилетіла з написання дописів. Зранку не було в мене часу, а вечором не було вже сил для мого блогу. В селі дуже свіжо і спокійно, а в будинку моєї бабусі просторо і затишно. Від великої перерви мені важко швидко працювати на городі, але я повільно входжу в ритм. Люди в моєму селі привітні і добрі. Напевно всі такі, окрім моїх сусідів за парканом. Вони не вітаються і не розмовляють зі мною, наче нагніватися. Причини я не знаю і не хочу виясняти. Отак, я приїзджаю до свого дому, працюю на городі, облаштовую територію створюючи в ній певний порядок.

Several times a day I go to the garden to eat and pick raspberries. Last year, when we lived in Poland, we bought a small container filled with 125 grams of raspberries for 5 zlotys, which is about one euro. And here in the village I eat raspberries to my heart's content, my raspberries are different, they make me feel hot from the inside, they have medicinal properties. No other berries taste as good as raspberries this year. Large fragrant raspberry berries ripen on the bushes every day.

Кілька разів на день я ходжу в сад їсти і збирати малину. В минулому році, коли ми жили у Польщі, то купували маленьку емність, наповнену 125 грамів малин за 5 злотих, це приблизно одне євро. А тут в селі я наїдаюся малин досхочу, мої малини інші, від них мені стає гаряче з середини, вони мають лікувальну властивість. От ніякі інші ягоди мені не смакують так як малини в цьому році. На кущах щодня дозрівають великі пахучі ягоди малини.

Maxim sometimes gets bored because he has a will. With all the work, I don't have time to entertain him. Maksym helps me a little, planting onions, watering the planted plants, bringing me tools for work. He likes to help, but not for long. One day I weeded the vegetable garden, and Maksym read me his favorite book about the life of dinosaurs or another time did a math task. He was sitting on an overturned bucket. Most of all, Maxim likes to play in the sand, build cities and towers. Neighbor children also come to play with him.This sand remained after repairing the fence near the church. Children enjoy playing there.

Максим часом нудиться, тому що він має волю. З усіма справами у мене нема часу його забавляти. Максим трохи допомагає мені, садив цибульку, поливав посаджені рослини, приносив мені знаряддя для праці. Він любить допомагати, але не довго. Одного разу я полола город від бур'яну, а Максим мені читав свою улюблену книжку про життя динозаврів або ще іншим разом виконував завдання з математики. Він сидів на перевернутому відрі. Найбільше Максим любить бавитися в піску, будувати міста і вежі. Сусідські діти також приходять бавитися з ним. Цей пісок залишився після ремонту паркану біля церкви. Діти з задоволенням бавляться там.

Near the house, I have a well with water, 47 meters deep. My mother organized this 10 years ago so that there was fresh water in the house. My grandmother Olya was still alive then. The water intake tank had rusted, so I had to buy a new tank and get a local handyman to install it. I bought stainless steel. All this cost me about 2 thousand hryvnias, or 50 euros.
It is impossible for me to be without water in the village. I need water for drinking, washing, watering my plants, water is life. Therefore, it was very important for me.

Біля будинку я маю свердловину з водою, глибиною 47 метрів. Моя мама організувала це ще 10 років тому, щоб в будинку була свіжа вода. Тоді ще живою була моя бабуся Оля. Бачок для набору води проржавів, тому мені потрібно було купити новий бачок і запросити місцевого майстра для встановлення його. Я купила з нержавіючої сталі. На це все в мене пішло близько 2 тис грн, або ж 50 євро.
В селі без води ніяк. Вода потрібна для пиття, миття, поливу моїх рослин, вода це життя. Тому це було дуже для мене важливо.

I found ordinary light bulbs in my grandmother's house and managed to exchange them for energy-saving ones at the main post office in Lviv. I am very glad that I will light up in the evenings economically. I made lampshades from plastic salad bowls. Such details make my house brighter, and living in it becomes more pleasant.

В бабусиній хаті я знайшла звичайні лампочки і мені вдалося їх поміняти на головній пошті у Львові на енергозберігаючі. Я дуже радію, що буду світити вечорами економно. Абажури я зробила з пластикових салатників. Такі деталі роблять мій будинок світлішим , а жити в ньому стає приємніше.

Before leaving home, I bought chicken eggs and wonderful sour cream cheese from my neighbor Aunt Nadia. And she saved their dog from the neighbors. The old woman wanted to kill him and beat him with something. The dog squealed so much from fear and pain that I could not restrain myself. I have never heard such a cry, it is unlike anything else. Children cry differently. My hands and legs started shaking from what I heard, it lasted for a few seconds and I started shouting that it's not possible, what kind of people are you so heartless. Grandma began to complain to me, but still left the dog alone. I am afraid that I will go to Lviv, and the next time I come to the village, he will not be there. This is actually the neighbor who for some reason took offense at me. I wrote about it above.

Перед виїздом додому, я купила в сусідки тьотя Наді курячі яйця і чудовий сметанковий сир. А ще врятувала від сусідів їхнього собаку. Стара баба хотіла його вбити і била чимось. Пес так скавулів від страху і болі, що я не могла стриматися. Я ще такого не чула плачу, він ні на що не подібний. Діти плачуть інакше. В мене почали труситися руки і ноги від почутого, це тривало лічані секунди і я почала кричати, що так не можна, що ж ви за люди такі безсердечні. Баба спечеталася зі мною, але все ж залишила собаку в спокою. Боюся, що я поїду до Львова, а наступного разу, коли приїду в село, то його вже не буде. Це власне та сусідка, яка чомусь сама образилася на мене. Я про це писала вище.

And I also want to write that a lot of things have grown in my garden. Potatoes, onions, white beans. But zucchini, pumpkins, red and black beans did not come off, only two cucumbers. The neighbor said that it was done by a bear. A bear is an animal that has made tunnels under the ground that are visible from above. What everyone wants to eat. I sowed cucumbers, pumpkins and zucchini again, I'm waiting for them to come up again. It turned out that 1 kg of small onion seeds is a lot and I made several beds with onions.

А ще хочу написати, що на моїм городі багато всього посходило. Картопля, цибуля, біла фасоля. А от кабаки, гарбузи, червона і чорна фасоля не зійшли, лише два огірка. Сусідка сказала, що це поклало медведка. Медведка- така тваринка, яка поробила під землею тунелі, які видно зверху. Що ж усі хочуть їсти. Я посіяла ще раз огірки, гарбузи і кабаки, чекаю знову поки зійдуть. Виявилося, що 1 кг дрібного насіння цибулі це дуже багато і я зробила кілька грядок з цибулею.

The village is fine and dandy, but the time has come for me to return home to Lviv.
Thank you to everyone who reads Ukrainian posts, writes comments to them and likes them! Have a nice day and I wish us all good news.

В селі гарно і добре, але час настав мені повертатися додому у Львів.
Дякую усіх хто читає українські дописи, пише коментарі до них і ставить свою коштовну вподобання! Гарного дня і бажаю нам всім добрих новин.