Моя робота як немовля. Перші кроки.

avatar
(Edited)

Нова робота — як народження дитини. Спочатку рахуєш години, потім дні, місяці, роки.
Між мною та продавцями потроху будується тоненький місточок.
— Через кілька днів виповниться дев'ять років, як я тут працюю, — поділився зі мною один із них.
І я подумала: моїй «дитині» лише п'ять днів проти його дев'яти років. Спочатку мене накочувало справжнє відчуття повної безпорадності, адже в нього — колосальний досвід. Але день за днем я навчаюся, дізнаюся нове і роблю свої маленькі кроки в роботі.
Колись моя кума прошептала мені на вухо, що ми зараз саме в тому найкращому віці, коли працівник уже не піде в декрет, наші діти підросли й не будуть постійно хворіти, ми маємо власний досвід і чітке розуміння, чого хочемо від життя. Ми приходимо зранку виспані, а не після нічних забав, і при цьому дуже швидко вчимося.
Знаєте, 40+ — це золотий стандарт працівника. Роботодавець вкладає час у навчання та розвиток людини, і коли вона йде (як мій попередник під час мобілізації), виникає повний «еррор». Компанія шукала працівника на моє місце два місяці. А я в цей час просто думала, чи потрібно це мені.
Мені дзвонили з дитячих установ, але я всім відмовляла. Люблю дітей, але не люблю з ними працювати — для мене це надто виснажливо. Потім дзвонили з інших магазинів, диктували свої умови та пропонували роботу суто на ставку. Я розумію, часи важкі. Але я вирішила сама зателефонувати у своє майбутнє. Я обрала цей шлях, як і багато чого іншого у своєму житті, і зараз насолоджуюся цим. Бо якщо людина кайфує від своєї справи, то нехай цілий світ зачекає, коли вона приходить на роботу.
Звісно, мій син непросто переживає те, що мама тепер працює. Але цього разу я вирішила працювати для себе.

Поділіться своїм досвідлм на новвй роботі. Погодьтеся, це як нове життя. В мене таких життів було дуже багато, а у вас?



0
0
0.000
1 comments