Ексклюзивні автомобільні номери / Exclusive car numbers (Ua/En)

Фото та історична історична інформація взяті тут
Photo and historical background information taken here

Привіт усім сьогодні хочу вам розповісти про свій номер машини. Коли я перетнула кордон і почала розмитнювати свій автомобіль, то було стільки усього, що я мріяла про ці заповітні українські автомобільні номери. Коли після усього я отримала свої дорогоцінні номери, то перше, що мені прийшло на думку, що це звичайний набір цифр. І чому саме ці номери саме мені дісталися? Ексклюзивні номери, коли всі цифри однакові - 7777, або чергуються - 4545, легко запам'ятовуються, красиво виглядають і одразу говорять про заможного власника. А мені тоді потрібно було придбати автоцивілку, щоб додому доїхати. Тому про якісь ексклюзивні номери мені тоді думати не доводилося.

Hello everyone, today I want to tell you about my car number. When I crossed the border and started clearing my car, there were so many things that I dreamed about these cherished Ukrainian car plates. When I finally received my precious numbers, the first thing that came to my mind was that it was a normal set of numbers. And why did I get these numbers? Exclusive numbers, when all the numbers are the same - 7777, or alternate - 4545, are easy to remember, look beautiful and immediately speak of a wealthy owner. And then I needed to buy car insurance to get home. Therefore, I did not have to think about any exclusive numbers then.

Максим тримає наші таблиці, які ми так довго чекали.
Maxim holds our car numbers, which we have been waiting for so long.

І я так би і їздила зі своїми 1651, змирилася і жила спокійно з цим.......Але один чоловік, подивившись на цей номер сказав, що це схоже на рік і щоб я подивитися, що в цей рік відбувалося в світі, і тим більше в Україні.
В 1651 рік відбулася битва під Берестечком на чолі гетьмана Богдана Хмельницького. Це була велика битва за Україну в її національно-визвольній боротьбі з сильною польською армією. Історичні деталі, які ви їх зможете прочитати у вільному доступі, якщо захочете. Додам нижче опис подій 1651 року з посиланням на джерело.
Суть в тому, що козаки цю битву під Берестечком програли, але зібравши більше козаків вже наступного року Богдан Хмельницький у битві під Батогом переміг міцну польську армію. Мабуть хтось має такий номер 1652 і навіть не здогадується, що приховано в ньому перемогу.
Ось так мої номери також мають певну ексклюзивність, тільки її я змогла трохи пізніше розгледіти. Дякую всім за увагу, я хотіла сьогодні цим з вами поділитися. Можливо ваші автомобільні номери також несуть якусь інформацію. Будьте уважні.

And I would have driven with my 1651, reconciled and lived calmly with it....... But one man, looking at this number, said that it is like a year and that I should see what happened in the world this year, and even more so in Ukraine.
In 1651, the battle of Berestechko took place under the leadership of Hetman Bohdan Khmelnytskyi. It was a great battle for Ukraine in its national liberation struggle against the strong Polish army. Historical details, which you can read freely if you want. I will add below a description of the events of 1651 with a link to the source.
The bottom line is that the Cossacks lost this battle near Berestechko, but having gathered more Cossacks the very next year, Bohdan Khmelnytskyi defeated a strong Polish army in the Battle of Batog. Perhaps someone has such a number 1652 and does not even guess that victory is hidden in it.
That's how my numbers also have a certain exclusivity, only I was able to see it a little later. Thank you all for your attention, I wanted to share this with you today. Maybe your license plates also carry some information. Be attentive.

Фото та історична історична інформація взяті тут

UA

Битва під Берестечком
На початку літа 1651 року 150-тисячне польське військо розташувалось на межі Галичини і Волині у місті Берестечко. Дізнавшись про це, гетьман Хмельницький вирушає у похід. До 100 тисячного козацького війська приєднались 30 тисяч татарської кінноти та загони малоозброєних селян. Українські війська були змушені зупинитись біля боліт, що значно зменшувало їх маневреність. 28 червня 1651 року армії супротивників простягались на 7-8 км і розпочались бої, що йшли з перемінним успіхом для обох сторін. Козацькі загони, обороняючи правий фланг і центр, вступали в сутички з німецькою піхотою, а польська артилерія гатила по татарській кінноті. Вражені силами польської армії та налякані, татари знову зрадили всім домовленостям із Богданом Хмельницьким. Втеча хана Ґерая з військом сильно вдарила по оборонній здатності козацької армії, тому гетьман вирушив навздогін. Намір змусити бусурманів виконати обіцяне провалився, а на додачу Богдан Хмельницький був захоплений татарами в полон.
Дізнавшись про відсутність гетьмана, поляки почали відтісняти повстанців до болота, а козаки на чолі з обраним наказним гетьманом Іваном Богуном не мали наміру здаватись. Поширивши чутку про повернення Хмельницького з кримсько-татарським військом, Богун намагається виграти час, щоб визволити козацькі загони із скрутного становища. Та, на жаль, поляки вночі обійшли з тилу, заблокувавши відступ, і лишився єдиний шлях до порятунку – через болота. Зробивши переправу з бочок, сідел, возів та одягу, частина козаків вийшла з оточення, зазнавши величезних втрат. Цим вояки мають завдячувати загону з 300 козаків, що на невеличкому острові між річками Стир та Пляшева прикривали їх відступ. Жоден з них не склав зброї за помилування і жоден не вижив в тому бою.
До рук поляків потрапили печатка Війська Запорозького, меч, дарований гетьману константинопольським патріархом, бойові прапори та скарбниця, що була призначена татарам. Проте, булава, символ влади гетьмана, їм не дісталась. За однією з версій, козаки навмисне втопили її в болоті під час відступу.
Величезні втрати з обох сторін змусили українців і поляків сісти за стіл переговорів. Результатом цих перемовин стало підписання 28 вересня 1651 року Білоцерківського мирного договору, згідно з яким:
-кількість реєстрового козацького війська скорочувалась до 20 тисяч;
-влада гетьмана обмежувалась Київським воєводством;
-шляхтичам Речі Посполитої повертались маєтки у Чернігівському і Брацлавському воєводствах;
-гетьман втрачав право на міжнародні відносини і мав розірвати всі домовленості з Кримським ханством.
Ці ганебні умови були просто неприйнятними як для українського народу, так і для Хмельницького особисто. Тому, у квітні 1652 року у Чигирині козацькі старшини зібрались на таємну раду і одноголосно було прийнято рішення про відновлення бойових дій разом з наново зібраною армією. Ввівши поляків в оману, нібито до Молдавії йде весільна процесія сватати Розану з Тимошем, козацьке військо за підтримки татар у травні 1652 року напало на табір Речі Посполитої. Після кількагодинного запеклого бою під горою Батіг на Поділлі, польське військо було розбите. Воєначальники намагались врятувати життя втечею, але одержимі помстою за Берестечко козаки вбили всіх полонених. Серед страчених був польський воєначальник Марцін Калиновський із сином та Марек Собеський.

En
Battle of Berestechko
At the beginning of the summer of 1651, a 150,000-strong Polish army was stationed on the border of Galicia and Volhynia in the town of Berestechko. After learning about this, Hetman Khmelnitsky goes on a campaign. The 100,000-strong Cossack army was joined by 30,000 Tatar cavalry and units of lightly armed peasants. Ukrainian troops were forced to stop near swamps, which significantly reduced their maneuverability. On June 28, 1651, the armies of the opponents stretched for 7-8 km and the battles began, with variable success for both sides. The Cossack units, defending the right flank and center, engaged in skirmishes with the German infantry, and the Polish artillery fired at the Tatar cavalry. Amazed by the power of the Polish army and frightened, the Tatars again betrayed all agreements with Bohdan Khmelnytskyi. The escape of Khan Gerai with his army severely affected the defensive ability of the Cossack army, so the hetman set out to catch up. The intention to force the Busurmans to fulfill their promise failed, and in addition, Bohdan Khmelnytskyi was taken prisoner by the Tatars.
Having learned about the absence of the hetman, the Poles began to push the rebels to the swamp, and the Cossacks, led by the elected executive hetman Ivan Bohun, had no intention of surrendering. Having spread the rumor about the return of Khmelnytskyi with the Crimean Tatar army, Bohun tries to buy time to free the Cossack units from their predicament. But, unfortunately, the Poles went around from the rear at night, blocking the retreat, and the only way to salvation remained - through the swamps. Having made the crossing with barrels, saddles, carts and clothes, part of the Cossacks got out of the encirclement, having suffered huge losses. The soldiers owe this to a detachment of 300 Cossacks who covered their retreat on a small island between the Styr and Plyasheva rivers. None of them laid down their arms for pardon and none survived that battle.
The Poles got into the hands of the seal of the Zaporizhzhya Army, a sword given to the Hetman by the Patriarch of Constantinople, battle flags and a treasury that was intended for the Tatars. However, they did not get the mace, a symbol of the hetman's power. According to one version, the Cossacks deliberately drowned her in the swamp during the retreat.
Huge losses on both sides forced Ukrainians and Poles to sit down at the negotiating table. The result of these negotiations was the signing of the Bilotserk Peace Treaty on September 28, 1651, according to which:
-the number of registered Cossack troops was reduced to 20 thousand;
-the power of the hetman was limited to the Kyiv Voivodeship;
-estates in the Chernihiv and Bratslav voivodeships were returned to the nobles of the Polish-Lithuanian Commonwealth;
-the hetman lost the right to international relations and had to break all agreements with the Crimean Khanate.
These shameful conditions were simply unacceptable both for the Ukrainian people and for Khmelnytskyi personally. Therefore, in April 1652 in Chigyrin, the Cossack elders gathered for a secret council and unanimously decided to resume hostilities together with the newly assembled army. Having misled the Poles into believing that a wedding procession was going to Moldavia to marry Rozana and Tymosh, the Cossack army, supported by the Tatars, attacked the camp of the Polish-Lithuanian Commonwealth in May 1652. After several hours of fierce fighting under Mount Batyg in Podillya, the Polish army was defeated. The commanders tried to save their lives by fleeing, but the Cossacks, obsessed with revenge for Berestechko, killed all the prisoners. Among those executed were the Polish military commander Marcin Kalinowski with his son and Marek Sobieski.