A walk to the cemetery on the day of remembrance of all deceased relatives./Прогулянка на цвинтар в день пам'яті усіх померлих родичів. (EN/UA)

Hi to all. Today, the first of November, is the day of remembrance of all deceased relatives. And a week before this day, I began to feel some energy near me. She is not harming me, she was just showing me her presence. In my house, it started to happen that the doors suddenly close, or on the contrary, they open, creating a draft in the house, things that have been lying there for a long time fall from the shelves, then the bird flew into the house and I helped it find an exit to the street. One of the scary events for me was when the light bulb that I turned on in the evening went out. Then I felt someone's presence. Maybe it's just my imagination, and all these situations are created by mice. But I am glad to feel the care of my relatives from the other world
Autumn for me is the time of harvest and I did not go to the cemetery simply because there was no time. I told myself that my relatives in the cemetery will not go anywhere, but I urgently need to collect my harvest of apples, grapes and nuts.

Привіт усім. Сьогодні першого листопада день пам'яті усіх померлих родичів. І я вже за тиждень до цього дня почала відчувати поряд з собою якусь енергію. Вона не шкодить мені, а лише показувала мені свою присутність. В моєму будинку почали відбуватися таке, що раптово замикаються двері, або вони навпаки відчиняються, утворюючи протяг в будинку, з полиць падають речі, які довгий час там лежали, потім пташка залетіла в будинок і я їй допомогла знайти вихід на вулицю. Одним з моторошних подій стало для мене, коли згасла лампочка, яку я увімкнути вечором. Тоді я відчула чиюсь присутність. Можливо це лише моя уява, а всі ці ситуації створюють миші. Але мені приємно відчувати опіку моїх родичів з потойбічного світу
Осінь для мене пора збору урожаю і я не ходила на цвинтар просто тому, що не було часу. Я собі проговорювала, що мої родичі на цвинтарі нікуди не дінуться, а от мій урожай яблук, винограду і горіхів мені потрібно терміново збирати.

My village is located in an incredibly beautiful place. This is the place of my strength, memories of childhood carefreeness and summer vacations at Grandma Ola's. I still held on to those memories and to the world that my grandmother created for me with her knowledge and care. These were difficult times for many people. My grandmother baked hot dogs on the stove, because we had no bread, we cooked soup from what grew in the garden. On Friday, I was waiting at the bus stop for my mother to come for the weekend, and when the bus arrived and my mother did not come, I was very sad because I had to wait another whole week. I was again under the care of my grandmother. There were no mobile phones in my childhood. With the children, we played with stones, sticks and leaves on the street. The most interesting game for me was playing Ford Boyard, where one of the neighborhood kids would come up with a challenge and the other would do it.

Моє село розміщене в неймовірно красивому місці. Це місце моєї сили, спогади про дитячу безтурботність і літні канікули в бабусі Олі. Я ще тримався за волосини тих спогадів і за той світ, який для мене створювала моя бабуся своєю наукою і турботою. Це були нелегкі часи для багатьох людей. Моя бабуся пекла паляниці на печі, бо ми не мали хліба, варили суп з того, що виросло на городі. В п'ятницю я чекала на зупинці автобуса, коли приїде моя мама на вихідні і коли автобус приїхав, а мама не вийшла мені було дуже сумно, бо треба було чекати ще цілий тиждень. Я знову була під опікою бабусі. В моєму дитинстві не було мобільних телефонів. З дітьми на вулиці ми гралися каменями, палицями і листям. Найцікавішою грою було для мене грати у Форд Боаярд, де хтось з сусідських дітлахів загадував випробовування, а інший його виконував.

I feel the energy around me. This is good energy. There were few people at the cemetery. A white dog came from nowhere. He calmly walked around several graves. Each of us visited people dear to us. I asked my son if he could visit me and my parents when I had to leave this world. Maksym, like an adult, confidently answered that he would. And he added that it won't be soon, that we still need a lot of time to spend together.

Я відчуваю енергію поряд з собою. Це добра енергія. На цвинтарі було мало людей. Звідкілясь прийшов білий пес. Він спокійно обійшов кілька могил. Кожен з нас провідував дорогих нам людей. Я запитала сина чи він зможе провідати мене і моїх батьків, коли мені прийдеться покинути цей світ. Максим по дорослому впевнено відповів, що буде. І він додав, що це ж не скоро буде, що нам ще потрібно багато часу набутися разом.

The cemetery is a city with the souls of the dead. As I pass the row of graves, I step carefully so as not to harm anyone. I also have a habit of lifting flowers and vases, I put them in their place. The cemetery is expanding, old monuments are being destroyed, I still remember how my grandmother told me that after the Second World War, a Soviet tank drove through the cemetery and created a wide road that is still there today. All the burials under this path were destroyed. The cemetery is our history, the memory of people. Destruction of graves destroys the memory of people, no one will remember them anymore. That's why I come here. I keep the memory of my relatives with the hope that my son will one day remember me and them too.

Цвинтар- це місто з душами померлих. Проходячи повз ряд з могил, я обережно ступаю, щоб не нашкодити нікому. Ще я маю звичку піднімати квіти і вази, я ставлю їх на місце. Цвинтар збільшується, старі пам'ятники руйнуються, я ще пам'ятаю як бабуся мені розповідала, що після другої вітчизняної війни радянський танк проїхав через Цвинтар і створив широку дорогу, яка є й до сьогодні. Усі поховання під цією стежкою були знищені. Цвинтар це наша історія, пам'ять про людей. Знищення поховань, знищує пам'ять про людей, їх вже ніхто не згадає. Тому я сюди приходжу. Я зберігаю пам'ять по своїх родичів з надією, що мій син колись згадає про мене і про них також.

It was not my most fun walk this year. But it filled my soul. The energy that accompanied me before has disappeared. I said "I remember you".
Death is not really scary if you are sure that it will be important for someone to remember you.

Це не було моєю найвеселішою прогулянкові в цьому році. Але це наповнило мою душу. Енергія, яка до цього мене супроводжувала- зникла. Я промовила "Я вас пам'ятаю".
Смерть насправді не страшно, якщо ти впевнений, що комусь буде важливо тебе згадати.

What a wonderful autumn day!
I returned home with ease. Maksym did tricks on a bicycle. The world is wonderful, it is simple and clear to me. Everything goes at its own pace and I was catching up with my son

Який чудовий осінній день!
Я з легкістю поверталася додому. Максим робив викрутаси на велосипеді. Світ чудовий, мені просто і ясно. Все йде своїм темпом і я наздоганяла свого сина.

And this monument was erected as a sign of the abolition of the lordship in my village. This is a very significant moment for the villagers. To remember means not to repeat previous mistakes. It is very important

А цей пам'ятник поставлений в знак скасування панщини в моєму селі. Це дуже значущий момент для селян. Пам'ятати означає не повторювати попередніх помилок. Це дуже важливо.

And this monument is located in the center of the village and on it are painted the surnames and names of those who died during the Second World War. Wars bring so much pain and suffering, but they continue to destroy people, families, and countries.

А цей пам'ятник знаходиться в центрі села і на ньому зафарбовані прізвища і імена тих, хто загинув в період другої світової війни. Стільки болю і страждань приносять війни, але вони продовжують нищити людей, родини, країни.

Thank you to everyone who read my story and walked with me. Any walk brings positive feelings and I wish you to go on your most interesting walk with the best fellow travelers. The most important thing is to be where we are welcome and with those who really need us. Thank you for your attention and see you soon!

Дякую усім, хто пройнявся моєю історією і пройшовся зі мною. Будь яка прогулянка приносить позитивні відчуття і я бажаю вам піти в вашу найцікавішою прогулянку з найкращими попутчиками. Найважливіше бути там де нам раді і з тим кому ми справді потрібні. Дякую за увагу і до зустрічі!