“Століття Якова” - початок любові до українського кіно

Привіт, всім. Війна принесла зміни не лише у наше повсякденне життя, а й внесла корективи у спосіб мислення, смакові вподобання та захоплення.

Hello everyone. The war brought changes not only in our daily lives, but also made adjustments in the way of thinking, tastes and hobbies.

Хтось нарешті почав вчити рідну українську мову, хтось відкрив для себе українських виконавців та полюбив їх пісні, хтось почав захоплюватися історією нашої країни. Щодо себе, також можу сказати, що в моїх захопленнях відбулися зміни.

Someone finally started learning the native Ukrainian language, someone discovered Ukrainian performers and fell in love with their songs, someone began to admire the history of our country. As for myself, I can also say that my hobbies have changed.

Я надзвичайно люблю читати. Кращого часу приділеного собі, ніж занурення в цікаву книгу, раніше не могла уявити. Книги супроводжували мене скрізь: у черзі до лікаря, у поїздках, за чашечкою кави. Але зараз, чомусь важко читати, бо не можу довго зосереджено сидіти на місці, постійно відволікаюся.

I really like reading. I could not have imagined a better time given to myself than immersion in an interesting book. Books accompanied me everywhere: in line to the doctor, on trips, over a cup of coffee. But now, for some reason it's hard to read, because I can't sit still for a long time, I'm constantly distracted.

У час відпочинку стала надавати перевагу кіно. Ллюблю детективні міні серіали. Мене влаштовують серії по 40-45 хвилин. Тобто не треба перериватися на середині сюжету, щоб виконати якісь нагальні справи. Нині я шукаю фільми, де є український переклад, адже поки що не можу довго слухати російську мову (без образ для російськомовної частини населення, це просто особистий емоційний фон).

During the holidays she began to prefer movies. I love detective mini-series. I am satisfied with the series of 40-45 minutes. That is, you do not need to interrupt in the middle of the plot to do some urgent work. Now I'm looking for films with a Ukrainian translation, because I can't listen to russian for a long time yet (without insults to the russian-speaking part of the population, it's just a personal emotional background).

На роботі, зі своєю колегою, викладачем української мови та літератури, ми завжди обговорюємо прочитане та переглянуте. Зараз вона “застрягла” у читанні, але інтенсивно знайомиться з українським кінематографом. Я ж, відверто кажучи, була скептично налаштована до нашого кіно. До війни я передивилася “Спіймати Кайдаша”. Мені дуже сподобалося. Була вражена динамікою, грою акторів, цікавими образами. На цьому моя “дружба” з нашими фільмами закінчилася.

At work, with my colleague, a teacher of Ukrainian language and literature, we always discuss what we read and review. Now she is "stuck" in reading, but is intensively acquainted with Ukrainian cinema. Frankly, I was skeptical about our cinema. Before the war, I watched "Catch Kaidash". I really enjoyed it. She was impressed by the dynamics, the acting, the interesting images. This is the end of my "friendship" with our films.

image.png
Світлина
Та минулих вихідних, за порадою вищезгаданої колеги, я переглянула “Століття Якова”. Хоча переглянула – це не те слово. Я “проковтнула” міні серіал із широко відкритими очима за один вечір. Починаючи дивитися, турбувалася, що через змальовані історичні події останніх 100 років, що відбувалися в Україні, рівень моєї чорної люті до росії підніметься до зашкалених меж. Та цей фільм, в першу чергу про кохання, про життя звичайних сільських родин, про ментальність, про чоловічу честь. Ще порадував музичний супровід кіно. Чудові українські пісні у виконанні Океану Ельзи та Христини Соловій, надали фільму особливого забарвлення та шарму.

But last weekend, on the advice of the aforementioned colleague, I watched The Age of Jacob. Although I looked - it's not the word. I "swallowed" a mini-series with wide eyes in one evening. As I began to watch, I was worried that because of the historical events of the last 100 years that had taken place in Ukraine, the level of my black rage against russia would rise to extremes. But this film is primarily about love, about the life of ordinary rural families, about the mentality, about male honor. I was also pleased with the musical accompaniment of the film. Wonderful Ukrainian songs performed by Okean Elzy and Khrystyna Solovyi gave the film a special color and charm.

У картині змальовані буремні події, починаючи з 1933 року і по наш час. Там є і початок Другої світової війни, і радянізація України, і розстріли “ворогів народу” і безчесні дії російської влади у боротьбі із національним визвольним рухом. Та на першому плані – ментальність українських родин, дружба, побратимство, деталізація колориту національного вбрання та житла наших пращурів на початку 20 століття.

The picture depicts the turbulent events from 1933 to the present day. There is the beginning of the Second World War, the sovietization of Ukraine, the executions of "enemies of the people" and the dishonest actions of the russian government in the fight against the national liberation movement. But in the foreground - the mentality of Ukrainian families, friendship, brotherhood, detailing the color of national costume and housing of our ancestors in the early 20th century.

image.png
Світлина
image.png
Світлина
Цей фільм знятий за сюжетом однойменного роману Володимира Лиса. Неодноразово брала цю книгу до рук, буваючи у бібліотеці, та все відкладала на потім. Як виявилося даремно і в скорому часі обов’язково прочитаю її.

На черзі у мене перегляд ще одного українського фільму, який називається “Чорний ворон”. Впевнена, що враження будуть також незабутні, лише потрібно налаштуватися, бо судячи з трейлеру, картина має більш трагічний сюжет.

Схоже я відкрила для себе нову еру – еру українського кіно, чому безмежно радію і дивуюся, що не зробила цього раніше.

This film is based on the plot of the novel of the same name by Volodymyr Lys. I repeatedly picked up this book while visiting the library, but put it off until later. As it turned out, I will definitely read it in vain and soon.
It's my turn to watch another Ukrainian film called "Black Crow". I am sure that the impressions will also be unforgettable, you just need to adjust, because judging by the trailer, the picture has a more tragic plot.
It seems that I have discovered a new era - the era of Ukrainian cinema, which is why I am infinitely happy and surprised that I have not done it before.



0
0
0.000
8 comments
avatar

Congratulations @juliaskor! You have completed the following achievement on the Hive blockchain and have been rewarded with new badge(s):

You distributed more than 500 upvotes.
Your next target is to reach 600 upvotes.

You can view your badges on your board and compare yourself to others in the Ranking
If you no longer want to receive notifications, reply to this comment with the word STOP

To support your work, I also upvoted your post!

Support the HiveBuzz project. Vote for our proposal!
0
0
0.000
avatar

"І будуть люди"
Теж серіал, пару серії треба звикнути, а потім як поряд з ними жевеш...

Дяка за підказку що ще можна подивитись :)

0
0
0.000
avatar

Дякую і Вам. Обов'язково подивлюся.
Мені сподобався серіал Спіймати Кайдаша. Цікава осучаснена історія цієї сім'ї

0
0
0.000
avatar

О як я натрапила вдало! Дякую! Вчора тільки хотіла почати дивитися цей серіал. В ще думала треба чи ні.

0
0
0.000
avatar

Дивіться. Не пожалкуєте :)

0
0
0.000
avatar

Я дивилася серіал " І будуть люди", потім "Сага", українською. Наревілася страшне! 😂

0
0
0.000