LILA CAKE Patisserie House, або Моя ностальгія за «Репризою» #lifestories

Проходячи вчора ввечері по вулиці Богдана Хмельницького 40/25 в Києві, побачила цей новий, красиво декорований ззовні заклад. Я була неочікувано й приємно вражена, позаяк це приміщення 2 роки пустувало. Воно було таким самотнім і покинутим в самому серці столиці.

Ледь не щодня, проходячи повз нього, я мимоволі звертала на його порожні вікна-вітрини увагу і трішки сумувала. Бо це приміщення для мене мало свою історію і приємні спогади. Останнім часом там тривали ремонтні роботи. Але так довго, що я вже навіть перестала на нього дивитися. І от, нарешті, урочисте відкриття: LILA CAKE Patisserie House.

Колись на його місці була REPRISA boutique-cafe. На жаль, локдаун вніс свої корективи, і закладу з 20-річною історією не стало. А ще два роки тому я коли-не-коли купувала в "Репризі" смачнючий шассон із вишнями, святково прикрашений торт на День народження і ніжне печиво на міні-презенти до чаю колегам в офіс з якихось особливих приводів.

Я вперше відвідала "Репризу" в 2004 році, куди мене мій майбутній чоловік запросив на каву. На той момент це був певною мірою статусний заклад, і його асортимент вражав своєю естетичною подачею.

Тоді ще в Києві не було таких презентабельних кондитерських, як зараз, і такого розмаїття кондитерських виробів також. А в «Репризі» на початку 2000-х було все: і запашна випічка, і цукерки ручної роботи, і дизайнерські торти, і навіть хліб власної рецептури. І все це було напрочуд вишукане як на вигляд, так і на смак.

Не знаю, чи в LILA CAKE Patisserie House буде та сама атмосфера, якою вона була в "Репризі". Мабуть, що ні. Але теплі спогади про старий заклад з музичною назвою, який я по-особливому й тепло любила й періодично відвідувала (ще й розташування його неподалік від Оперного театру додавало йому мистецького шарму), часом відлунюватиме в моїй пам'яті. Реприза :||

Не знаю, навряд чи я зайду найближчим часом до нової LILA CAKE. Бо виглядає цей заклад надмірно цукрово і занадто глянцево, як на мене. "Реприза" була витонченішою, елегантнішою, мінімалістично виваженою в деталях і душевно-привітнішою. Але часи, смаки і тренди змінюються. Тож, можливо, я помиляюся. Зрештою, все змінюється.

Є речі, які творять культуру повсякдення. Та в наслідок невблаганності часу перетворюються на тихі спогади, зникаючи на мапі наших міст. І для мене REPRISA boutique-cafe була однією з них. Більше такої не буде. Бо це не те, що можна поставити на repeat.
Принаймні для мене.