Про Різдву, Коляду і Ялинку
Усім привіт!
Сьогодні я хворію. Не пішла на роботу, лікуюсь вдома. Але настрій уже передріздвяний. Поки п'ю чаї і робою процедури, подумки складаю меню для святкового столу і список продуктів для них.
Тим часом напишу трохи цікавого про прийдешні свята.
Різдво
Багато християнських свят замінили язичницькі свята. Вони святкуються у ті самі дні, а тому і обряди, хоч і видозмінені, збереглися. Це стосується і Різдва.
У давні дохристиянські часи вірили, що у час зимового сонцестояння народжується світ. Тобто помирає світ в одній іпостасі, народжується в іншій – народжується Новий Рік. Звідси і назва - Різдво, народження Нового року. До того, як Російська імперія саботувала перехід церковного календаря на Григоріанський "стиль", Різдво передувало Новому року, тобто народження святкували кілька днів.
Отже Різдво, Коляда це – зимове сонцестояння. Предки вірили в те, що межа між світами наскільки звужується, стає настільки тонкою, що можливий перехід з одного світу в інший світ.
В дохристиянські часи такі події потребували певного жертвопринесення. У давні часи, коли вже відійшли від людських жертвопринесень, необхідно було принести в жертву те, що було цінним в господі. А цінним на ті часи була рогата худоба. І таким чином ми і переходимо до обряду “водіння кози”. Тобто, приносили в жертву худобу, яка потім замінилась на випікання печива у вигляді худоби.
Колядники
З одного боку, до померлих ставилися з великою шаною і повагою, з іншого це все таки померлі, страшно. Треба було якось захиститись від них.
Гурти колядників, які переодягались і приходили до господи, якраз і символізували оті душі померлих, які в цей час повертаються на Землю. І тому їх чекали в кожній господі, бо вірили що там, де ступить нога колядника, там не ступить нога мерця.
Від початку ці гурти були суто чоловічі, враховуючи, що цей ритуал передбачає контакт зі смертю. Ні жінки, ні діти не брали в цьому участь. На Гуцульщині ця традиція досі існує. Враховуючи, що це свято поєднано і з сонцем, гурти ходили по селу за сонцем, а якщо це була гірська місцевість, то вони йшли знизу по колу, піднімаючись та обходячи кожне подвір'я.
Традиція переодягання пов'язана з уявленням, що потойбічний світ – немовбито перевернутий цей світ. А ще він - "чужий". Наприклад не людина, а тварина, - так в гуртах колядників з’явились образи звірів. Це – могли бути "чужі" в сенсі інородний, так з'явився “німець”, або "шандар". Це можуть бути не люди, а взагалі демонічні істоти, як от чорт або смерть.
Ялинка
Здавна, в багатьох народів світу відбувалось поклоніння деревам. Ще з тотемних часів вірили, що певні тварини чи рослини, дерева мають генетичний зв'язок з родом. У слов'ян було священне дерево Перуна - дуб. Але у Різдвяних обрядах брало учать поліно плодового дерева.
За легендою, ялинка, як символ Різдва, з'являється нібито в VII столітті. У Німеччині святий Боніфацій зрубав древнє древо язичників – Древо Тора. Той дуб покотився і завалив усі дерева, крім ялинки. І тоді Боніфацій сказав, що ялина – символ Бога, має трикутну форму, і прив’язав це до Отця, Сина і Святого Духа.
За іншою легендою, ялинку запровадив до вжитку Мартін Лютер, який ходив лісом на Різдво і побачив як над ялинкою сяє зірка, яка здалась йому абсолютно тотожною до Віфлеємської Зорі. Він поставив ту ялину в себе вдома і прикрасив її зіркою. Таким чином нібито ялинка прийшла у Західну Європу.
Коли ялинка тільки з'явилась, її прикрашали фруктами, наприклад яблуками, які символізують той самий Первородний Гріх Адама і Єви.
У Російській Імперії ялинку запровадив Петро І після повернення з Європи, який наказав поставити ялинки біля багатих дворів і прикрасити їх. А простим людям, хоча б прикрасити ворота гілочками ялинки.
У нас в Україні цей звичай не прижився, бо українці ставили Дідух. Цікаво що радянщина спочатку все забороняла - і Дідуха, і Миколая, і ялинку. Але побачивши, що заборони не діють, і з огляду на популярність, якої набувала ялинка у всьому світі, вирішили ялинку "узаконити", підмінивши Миколая на діда Мороза і Снігуроньку, персонажі, які прийшли з північних московських земель.
В цьому році моє "основне" Різдво буде 7 січня. Але я дуже сподіваюсь, що наступного року ми з родиною перейдемо на 25 грудня. Бо ж це родинне свято, отже є сенс святкувати разом в один день.
У будь-якому разі, пам'ятаймо про наших захисників, які ось уже 315 неймовірно важких днів щодня тримають над нами Небо. Нехай Агнели бережуть їх, щоб вони живими і здоровими повернулися до своїх люблячих родин.
Цікаві факти,вперше сьогодні дізналася, що колядники символізують душі померлих. Можете подати джерело цієї інформації?
Це минулого (чи позаммнулого) року на одній екскурсії розказували. До того я думала, що традиція колядування з'явилась у християнські часи. А виявилось що Коляда був своєрідним божеством, і є кілька трактувань, ким саме він був. Чи вона. Дуже цікаво було