Коли є час та натхнення...

Я глибоко переконана, що людина, у якої колись давно вперше з'явилась ідея зробити вареники з вишнями, після смерті одразу потрапила на небо. 😇

Сьогодні мій пост не буде пов'язаний із війною. Ну, як не пов'язаний... Готування - це мій антистрес, а мій стрес зараз - це війна. Але давайте сьогодні краще про вареники.

Отже, як тільки з'являється час та натхнення, біжите до найближчої розкладки чи базарчику за вишнями. Півкіло зазвичай нам на двох недостатньо.😊 І вишні теж мають значення, краще, щоб вони були м'ясисті. Замішуєте тісто до появи пухирців, накриваєте рушничком, щоб трохи постояло. Потім ще кілька разів перемнути, і можна розтачувати. Але перед тим видалити кісточки з вишень. Спеціальної "пукалки" для вишень у мене нема, та й виявилось (експериментально), що найкраще для мене то проста скріпка.

Цукру у вареники я кладу буквально на кінчику ножа. По-перше, вони не так швидко промокнуть, поки чекають своєї черги потрапити в каструлю з окропом (чи в морозильну камеру), а по-друге, я не люблю дуже солодке. В будь якому разі цукром можна посипати вже зварені і перемащені маслом вареники. Та зі сметанкою, чи з домашніми вершками, такими, що хоч ножем ріж ... "І я на небі..."

Якось ми з чоловіком кілька днів гостювали у наших родичів в Угорщині. І я почула, як син і чоловік просили хазяйку дому приготувати вареники, які вони так люблять. Було очевидно, що їй не дуже хочеться з ними гратися, а для мене це задоволення, то ж я і кажу - давайте я приготую вам вареники. Всі зраділи, а хазяйка мене питає - скільки і яких продуктів тобі треба, яка в тебе пропорція чи рецепт? Це питання було абсолютно несподіване і поставило мене в глухий кут. Бо я ніколи не беру певну пропорцію, все роблю "на око", керуючись відчуттями і натхненням. Більше того, ніколи не чула, що існують пропорції для тіста на вареники. 😜

Тому рецепту як такого сьогодні не буде. Але я поділюся своїми експериментами.

---

Відколи готую сама, тісто на вареники я роблю із таких інгредієнтів:

• борошно
• яйце
• молоко
• сіль.

Але згодом експериментально виявилось, що якщо додати в тісто трошечки олії, то вареники смачніші, і різниця ще більш помітна, якщо їх заморожувати сирими, а потім варити. Я, до речі, згадала, що моя бабуся колись додавала в тісто маргарин. Але я за олію.

---

Ще один експеримент - з борошном. Якось прочитала докладну статтю про те, наскільки некорисним є наше борошно вищого гатунку. Стаття була достатньо переконлива, щоб примусити мене захотіти змінити звички, і я почала додавати в тісто пару ложок цільнозернового. Якщо дати його забагато, тісто буде грубим, жорстким на смак. А так - на вигляд виходить тісто-меланж, на якийсь процент корисніше, а смакові якості практично не страждають. Був період, коли я додавала "Дурум".

Потім якось натрапила в супермаркеті на борошно спельти. Загуглила дома, і виявилось, що це от просто БОМБА!

Спельта - це найдавніший вид пшениці. У народі спельту називають полбою (знайома назва?), хоча кажуть, що це не одне й те саме (різна кількість хромосом 🤓). Особливість спельти в тому, що її корисні речовини рівномірно розподілені як в оболонці, так і в самому зерні. А це означає, що при будь-якому помелі зерно не втратить своєї цінності. Вона рекордсмен за вмістом білка, амінокислот, клітковини та вітамінним складом серед всіх видів зернових. Спельта містить 18 незамінних амінокислот, які не можуть бути отримані з тваринною їжею. Її називають чорною ікрою серед злаків.

Спельта і м’яка пшениця мають однаковий геномний склад, проте спельта відрізняється складом білка (це відчувається в горіховому присмаку, присутньому в каші з полби (спельти). Тому люди, які частково не переносять глютен, можуть вживати продукти зі спельти. На думку і з досвіду алергологів, навіть якщо у людини є алергія на всі злакові та на глютен, що міститься в них, це не означає, що буде проявлятися алергія на спельту. Ну хіба не знахідка? 💖

Про ціну. Кілограм борошна спельти коштує зараз приблизно 52-56 грн. Це недешево. Чому так? Спельта при вирощуванні погано переносить мінеральні добрива, тому вона вирощується на спеціальних ґрунтах, і урожайність у неї менша, ніж у пшениці. Тому її масове виробництво не вигідне для більшості виробників (читаєм - агрохолдингів). За цю справу беруться переважно фермерські господарства, які спеціалізуються на виробництві органічної продукції. Дякувати Богові, спельта знову з'явилась у продажу, бо від початку війни її неможливо було знайти, і це мене дуже засмучувало.

Я не була впевнена, як себе поведе тісто із додаванням цього борошна, тому додавала його в тісто невеликими кількостями. Але зараз я знаю, що можна сміливо замінити пшеничне вищого гатунку на борошно зі спельти, і не тільки в тісті для вареників.

Ну що, відчуваєте апетит? Прошу до столу! 😀

А які Ваші улюблені вареники? І хто їх Вам готує? 😉